Головний напрямок "Нового шовкового шляху" через Центральну Азію передбачається протяжністю близько 6500 км, з яких 4000 км пройде китайською територією від Тихоокеанського узбережжя до Синьцзян-Уйгурського автономного району.

Занепад Великого Шовкового шляху Після великих географічних відкриттів, що належать до кінця XV-початку XVI ст., міжконтинентальні сухопутні торгові шляхи занепали.

Спочатку Шовковий шлях брав свій початок у Чаньані – стародавній столиці Китаю – і йшли уздовж північного Тянь-Шаню до Дуньхуа – міста біля околиці Великої Китайської стіни. Тут єдина дорога розгалужувалася, оздоблюючи з півночі та півдня пустелю Такла-Макан. Північна йшла через Турфан у долину річки Або.

Як випливає з назви, маршрут використовувався для вивезення шовку з Китаю. Караванний шлях було прокладено у II столітті до зв. е., починався в Сіані і закінчувався у Дамаску. Основний шлях про територію Китаю від Сіаню йшов через Ланьчжоу в Дуньхуан, де роздвоювався на північний та південний обхід пустелі Такла-Макан.