У повісті описується історія конфлікту молодого підпоручика Ромашова зі старшим офіцером, що розвивається на тлі зіткнення романтичного світогляду інтелігентного юнака зі світом глухого піхотного полку, з його провінційними вдачами, муштрою та вульгарністю офіцерського суспільства.

Купрін торкається і питання про причини суспільної нерівності людей, і про можливі шляхи звільнення людини від духовного гніту, і про проблему взаємин особистості та суспільства, інтелігенції та народу.

Цьому сприяє загальна атмосфера жорстокості, насильства, безкарності, що характеризує офіцерське середовище. Отже, слово "поєдинокє виразом конфлікту, між загальнолюдськими моральними нормами і беззаконням, що коїться в армії.