Сонячний спалах – вибуховий процес виділення енергії (кінетичної, світлової та теплової) у верхніх шарах Сонця. Спалахи охоплюють усі шари сонячної атмосфери: фотосферу, хромосферу та корону.

Рентгенівське випромінювання Це означає, що, наприклад, на поширених знімках Сонця на довжинах хвиль 17,1 нм (171 Å), 19,3 нм (193 Å), 19,5 нм (195 Å), видно виключно сонячна корона з її елементами, а хромосфера та фотосфера — не видно.

Сонячними спалахами називаються потужні та швидко розвиваються локальні процеси на Сонце, у яких виділяється значна енергія. Час їх розвитку становить кілька хвилин, а згасання – кілька годин. Спалахи відбуваються у сфері активних зон, що оточують сонячні плями (див.

1859 Геомагнітна буря 1859 – найпотужніша за історію спостережень геомагнітна буря. Комплекс подій, що включає як геомагнітну бурю, так і викликали її потужні активні явища на Сонці, іноді називають «Подією Керрінгтона» або, слідуючи англомовної літератури, «Сонячним суперштормом» (англ. Solar Superstorm).