Розріз, який служить для з'ясування пристрою предмета лише в окремому, обмеженому місці, називається місцевим. Місцевий розріз виділяється на вигляді суцільною хвилястою лінією (рис. 11) або суцільною тонкою лінією зі зламом (рис. 12).

Букве позначення видам присвоюється в алфавітному порядку без повторень і перепусток (за винятком букв І, О, Х, Ъ, Ы, Ь). Літери виконуються шрифтом висотою 7 або 10 мм. У разі, якщо зображення повернуто, літерне позначення доповнюється відповідним знаком (рис. 1.29).

Місцевим видом називається зображення окремого, обмеженого місця поверхні предмета, отримане під час проектування його на основні площини проекцій (рис. 13). Місцеві види застосовують, коли достатньо уточнення конструкції окремих елементів деталі. Місцевий вигляд обмежується лінією урвища (рис.