А син Томіріс, Спаргапіс, коли хміль вийшов у нього з голови і він зрозумів своє тяжке становище, попросив Кіра звільнити його від кайданів. Як тільки царевичу розв'язали руки, він вихопив у стражника меч і вбив себе… Дізнавшись, як загинув її син.

За одними свідченнями, обезголовлений труп Кіра був розіп'ятий (Геродот про це не повідомляє), а його голову Томіріс сунула у винне хутро, наповнене людською кров'ю, і додала наступне: «Ти мене, живу і здобулу над тобою перемогу в битві, занапастив, захопивши хитрістю мого сина.

У бою гине Кір ІІ. Томіріс наказала наповнити винне хутро кров'ю і, відрізавши голову Кіру, Кинула її в хутро зі словами: "Ти хотів крові, так напийся ж ти її вдосталь". Перемога Томіріс над Кіром стала легендарною. На довгий час саки та масагети убезпечили свої межі від персів.

За Геродотом всі перси загинули на полі бою, серед них був і Кір. Це був сильний удар для Персії, військовий авторитет держави серед сусідів впав. Більше не стало великого «володаря Азії». Так було остаточно розбите військо «володаря Азії» Кіра сакської царівної Томіріс.