Коріння та листя кульбаби до початку цвітіння наполягають у холодній воді протягом години і п'ють при недокрів'ї, туберкульозі легень, цукровому діабеті, серцебиття, захворювання печінки, жовчного міхура, при геморої. Масляний настій трави кульбаби (масло кульбаби) застосовують зовнішньо при опіку вогнем.

Кульбабкою лікують панкреатит, гіпоацидний гастрит (з ослабленою секрецією), каміння в печінці, гепатит, запори та геморої, коліт та ентерити, метеоризм. Респіраторні захворювання. Трава має потогінну, жарознижувальну дію, її можна, можливо пити у разі підвищення температури.

Приймають внутрішньо по 1/4-1/3 склянки 3-4 десь у день 30 хвилин до їжі. Перед вживанням відвар рекомендується збовтувати.

Не рекомендується вживати кульбабовий чай людям з гастритом, виразкою шлунка чи жовчнокам'яної хвороби. В іншому випадку можливі печія, підвищена кислотність, розлад шлунка та діарея.