Під час свята люди вбираються у тварин, носять сонце і голову козла на ціпках, відвідують будинки. Виконуються спеціальні пісні, молодь грає в ігри, проводяться народні театральні вистави, а скоморохи розважають натовп та жартують.

Коляди вважалися особливим святом, тому й готувалися до них відповідно. Кололи свиню (у бідних сім'ях це був один із небагатьох днів, коли можна було поїсти м'яса вдосталь), робили генеральне прибирання в будинку, шили нові вбрання, а також ретельно милися в лазні.

Спочатку святкували бідну (пісну) кутю, потім багату (щедру), третя кутя знову була пісною (водяною). Назва святкової вечері походить від назви основної обрядової страви – густої каші, приготовленої з товченого ячменю та заправленої медом, яку обов'язково подавали на стіл у кінці трапези.

За старих часів прихід Коляди відзначали з розмахом. Молоді люди великою компанією ходили один до одного у гості. При цьому обов'язково співали та читали колядки – короткі тексти, які мали сакральну силу. Також було прийнято перетворюватися на гостей з іншого світу.