Каріатида (грец. Καρυάτιδες, від грец. Καρυάτις — каштанова, або карійська) — статуя, що зображує задрапіровану жіночу фігуру як опору антаблемента, арки або іншої конструкції, що замінює собою колону, пілястру або пілон.

Каріатида — вертикальна опора у вигляді жіночої статуї, напівоголеної або задрапірованої в туніку, античної та ордерної архітектури. Скульптури танцівниць та жриць з вагами на голові виконують несучу функцію, підтримують та прикрашають антаблементи, дахи портиків, балкони, арки головних фасадів будівель.

У елементів була скоріше утилітарна функція: атланти підтримували перекриття будівлі, балкони та карнизи, каріатиди замінили набридлі пілястри. Проте згодом елементи стали виконувати як функціональну, а й декоративну роль. Згідно з офіційним визначенням, каріатида – статуя одягненої жінки.

Нішою називають архітектурний елемент або декоративне заглиблення в стіні, що використовується для встановлення ваз, статуй, купелі або інші предмети. Досить часто склепіння ніш, що мають напівкруглу форму, прикрашаються раковиноподібним гофром. Широке застосування ніші знайшли у культових будинках різноманітних релігій.