Ебола потрапляє у популяцію людини внаслідок тісного контакту з кров'ю, виділеннями, органами чи іншими рідинами організму інфікованих тварин, наприклад шимпанзе, горил, фруктових кажанів, мавп, лісових антилоп та дикобразів, виявлених мертвими або хворими у вологих лісах.

Ебола передається за допомогою прямого контакту з біологічною рідиною або виділеннями організму хворої людини.

Ці захворювання викликаються вірусами, які призводять до високої температури, а також, у деяких випадках, до сильної кровотечі (крововиливи). Захворювання, що викликається вірусом Ебола, є найбільш небезпечним, За показника смертельних випадків 50-90 відсотків.

Вперше вірус Ебола (EHF) ідентифікований в екваторіальній провінції Судану та прилеглих районах Заїра (зараз Демократична республіка Конго) у 1976 році мікробіологом Жан-Жаком Муембе-Тамфум.