Не потрібно махати руками, намагаючись прогнати тварину, не можна дивитися в очі і показувати зуби – це може бути сприйнято як заклик до бою, а також не слід повертатися спиною та намагатися втекти. Найкраще просто тихо постояти і почекати, коли лисиця втече, або, задкуючи, відійти на безпечну відстань.

В основному, лисиці гавкають, тому що є собачими родичами, але все ж таки більше тявкають. Лисіння тявкання може бути дуже різним: одне у мами-лисиці, яка спілкується зі своїми лисятами, інше у лисиць, коли він зайнятий порожніми "розмовами" в лісі. Навіть у неволі воно інше. У зоопарках лисиці майже мовчать.

Клінічні ознаки: хворі на сказ лисиці зазвичай залишають свої угіддя і починають безцільно бродити. Вони втрачають інстинкт самозбереження, спостерігається повна втрата почуття страху перед людиною. Шалена лисиця забігає в населені пункти, залазить у сараї, кусає худобу, б'ється із собаками, кішками.