Князь Олег («Річ»), князь Новгородський, великий князь Київський. Правил з 879 до 912 року.

Олег організував структуру держави в такий спосіб, щоб у управлінні територіями йому допомагали місцеві князі та намісники. Надалі він продовжив розширення держави за рахунок довколишніх територій. Під владу київського князя 883 року відійшли землі древлян, 884-го – сіверян і 885-го – радимичів.

Згідно з договором, він отримав по 12 гривень за кожну уключину, і Візантія обіцяла платити данину на російські міста. На знак перемоги Олег прибив свій щит до воріт Царгорода. Головним результатом походу став торговий договір про безмитну торгівлю Русі у Візантії. Багато істориків вважають цей похід легендою.