Елечек – киргизький головний убір заміжніх жінок. При його виготовленні використовується тонка тканина довжиною 15-30 метрів, яку складають навпіл по довжині. Тканина, з якої виготовляється елечок для заможних жінок могла досягати 30-40 метрів.

На обмотування елелечка могло йти від 8 до 21 метра тканини. Головний убір міг прикрашати вишивкою та іншими елементами. Вдови носили чорний елечок. Один раз обмотаний елечок можна використовувати три-чотири дні, при цьому головний убір не втрачав свого вигляду.

Елечек – традиційний головний убір, що символізує статус жінки в сім'ї та родовід, з якого вони походять. У минулому, заміжня жінка чи ні, можна було зрозуміти по елечеку, яке вона носила на голові. Молоді дівчата вдягали його у день весілля і більше не знімали.