ІЛЮЗІЯ (лат. illusio – обман, помилка) – спотворене сприйняття чи уявлення дійсності. Ілюзія виникає: 1) при незвичайних зовнішніх умовах сприйняття об'єктів, причому органи почуттів суб'єкта, що сприймає, функціонують нормально (Напр.

Головне джерело ілюзій – Наші знання про світ. Тому нашому сприйняттю властива так звана предметність. Це означає, що ми сприймаємо не кольори, форму або кут нахилу. Ми сприймаємо об'єкти.

Переважна більшість ілюзій виникає не через недосконалість органу почуттів, а через помилкове судження про об'єкт, що сприймається, внаслідок чого обман виникає при осмисленні образа.

illūsiō – "помилка, обман") – це: обман почуттів, щось здається, тобто спотворене сприйняття реально існуючого об'єкта або явища, що допускає неоднозначну інтерпретацію; програмний номер ілюзіоніста; у переносному значенні — щось нездійсненне, мрія.