За наявності в плодах соланіну їхня зеленувата м'якоть стає жовто-коричневою.. У плодах з м'якоттю чисто-білого кольору соланін відсутній, м'якуш їх буріє не відразу.

— Баклажан схильний акумулювати соланін у процесі росту: чим старше ягода, тим більше отрути містить шкірка, — каже лікар-дієтолог Ірина Бородіна. — Найбільше соланіну міститься в м'яких перезрілих плодах. Тому варто обирати пружні та молоді баклажани, а при приготуванні шкірку краще знімати.

При термічній обробці соланін повністю руйнується лише за нормальної температури понад 250 °З, тобто у процесі звичайної варіння чи смаження він однаково залишається у якомусь кількості кінцевому продукті.

Якщо насіння всередині розрізаного баклажана темні, мають неприємний запах – цей плід не варто вживати в їжу, краще позбутися його – він довго лежав і в ньому накопичилося багато соланіну. У плодів з чисто-білою м'якоттю, що довго не буріє на повітрі, кількість соланіну невелика.