Шпунтові палі або шпунт Ларсена занурюються в ґрунт такими способами: з використанням віброзанурювача; технологією статичного вдавлювання; забиття гідромолотом (ударний спосіб).

Забивання – це найбільш швидка та недорога технологія занурення шпунта Ларсена. Процес здійснюється у вигляді гідравлічного чи дизельного молота.

Застосування Історія застосування шпунта Ларсена починається з 1910 року, і в даний час він широко використовується при зміцненні берегів водойм та інших штучних насипів, а також з метою захисту укосів виїмок від обвалення, затоплення периметра виїмки, переміщення ґрунтів усередині робочої зони будівельного майданчика.

Особливо ефективне занурення шпунта Ларсена (забити шпунт) при будівництві на піщаних і заболочених ґрунтах, так як забиття шпунтової стіни допоможе утримати грунт і не дозволить йому обрушитися при копанні котлованів і траншей. Також забита шпунтова стіна є водонепроникною перешкодою.