Стояння Зої (Зоїно стояння) – православна легенда (народне оповідання, церковне переказ), в якій говориться, як у Куйбишеві (нині Самара) взимку 1955-1956 років дівчина на ім'я Зоя Карнаухова під час танцю з іконою святителя Миколи Чудотворця «скам'яніла» на 128 днів.

Клавдія Болонкіна, хвороба Аграфена, Зоя Карнаухова — згодом історія про куйбишевську дівчину, яка танцювала з іконою в руках і за богохульство застигла без руху на 128 днів до самого Великодня, обростає все новими подробицями та іменами.

Трійце-Сергієва лавра Про подальшу долю Зої Карнаухової розповідають по-різному. Одні вважають, що через три дні вона померла, інші впевнені, що згинула в психлікарні, а треті свято вірять у те, що Зоя довгий час жила в монастирі та таємно похована у Трійці-Сергієвій лаврі.

Сто двадцять вісім днів від Різдва до Великодня простояла стовпом скам'яніла самарська дівчина Зоя Карнаухова (у фільмі її звати Таня), комсомолка, робітниця трубного заводу.