Значення ГДК включені в ГОСТи, санітарні норми та інші нормативні документи, обов'язкові виконання на всій території держави; їх враховують при проектуванні технологічних процесів, обладнання, очисних пристроїв та ін.

Гранично допустима концентрація є найважливішим екологічним стандартом та нормативом якості довкілля. ГДК основних забруднюючих речовин рекомендовані компетентними установами та органами охорони здоров'я для повітря, ґрунту, води, для харчових кормів та продуктів, або встановлені у законодавчому порядку.

З = G*1000/Q, де З – концентрація шкідливого речовини (мг/м3), G – максимальний разовий викид ВР (г/с), Q – витрата повітря на джерелі викидів (м3/с).

ГДК встановлюються на законодавчому рівні, у Росії — гігієнічними нормативами, санітарними правилами та нормами. Ці документи затверджуються постановами головного державного санітарного лікаря РФ, проходять юридичну експертизу в Мін'юсті та діють по всій території країни.