Межі літосферних плит не збігаються з контурами материків, проходять вони на суші по гірських поясах, в океанах – по серединно-океанічних хребтах.

Рух плит здійснюється за рахунок в'язкого зчеплення речовини верхньої мантії, що знаходиться в конвективному русі, з нерівною підошвою літосфери. Сучасні рухи літосферних плит фіксуються кількома методами, найпоширенішими є методи космічної геодезії.

Конвекція в астеносфері – головна причина руху плит. Сучасна літосфера ділиться на 8 великих плит, десятки середніх плит і безліч дрібних. Дрібні плити розташовані в поясах між великими плитами. Сейсмічна, тектонічна та магматична активність зосереджена на кордонах плит.

Плити лежать на пластичному шарі верхньої мантії (астеносфері) та повільно рухаються один щодо одного зі швидкістю 1-6 см на рік. Цей факт було встановлено внаслідок зіставлення знімків, зроблених із штучних супутників Землі.