У Росії її термін «адвокат» вперше згадано 1864 року. Проте до 1934 року у нормативно-правових актах не вживався [1]. Інститут адвокатури в Росії з'явився у період реформ Олександра ІІ.

Рішучий крок до створення професійної адвокатури був зроблений 1864 р. Судовими Статутами царя-визволителя Олександра II. Адвокатура в Росії засновувалась як незалежний стан присяжних повірених на зразок французького барро (колегії).

у Петровську епоху. Нім. Advokat передає лат. advocatus, субстантивоване причастя від дієслова advocare «захищати, допомагати словом» (вихідне слово vox, vocis "голос, мова").