Апокаліпсис (чи в перекладі з грецької – Одкровення) святого Іоанна Богослова – це єдина пророча книга Нового Завіту. Вона передбачає про майбутні долі людства, про кінець світу і про початок вічного життя, і тому, природно, міститься в кінці Святого Письма.

Перший вершник – Ісус Христос, якому було дано вінець, що символізує, що він почав правити на небі як Цар (Дан. 7:13,14). Інші три вершника символізують війни (червоний чи рудий), голод (вороною), хвороби, епідемії та інші причини передчасної смерті (блідий).

Апокаліпсис у перекладі з грецької означає «одкровення», від дієслова apokalyptein – «відкривати, виявляти». Апокаліпсисом називається остання книга Нового Завіту – Одкровення від Іоанна, в якій описуються події кінця світу.