На думку К. Юнга, основним змістом кризи ранньої дорослості є зіткнення людини з вимогами реального життя, які не завжди відповідають її власним уявленням.

Криза пізніш дорослості. Цей криза має дві сторони вияву. Перша – включає час виходу людини на пенсію (для жінок – 55 років, для чоловіків – 60 років), друга – характеризується усвідомленням та ставленням людини до власної смерті.

Джерелом кризи є протиріччя У результаті кризи відбуваються якісні зміни. Руйнується звичний стереотип поведінки.

На думку деяких учених (1), екзистенційна криза зазвичай переживають у зрілому віці – 30-50 років. Його ще називають «кризою середини життя» – коли внутрішньо людина починає вести відлік свого життя немає від «початку народження», а «до смерті».