Основною метою податкової реформи є досягнення оптимального співвідношення між стимулюючою та фіскальною роллю податків. Основні принципи податкової реформи полягають у вирівнюванні умов оподаткування, зниженні загального податкового навантаження та спрощенні податкової системи.

Податкова реформа Петра I мала на увазі під собою збільшення як прямих, і непрямих податків. Прямими податками були: рекрутський, корабельний, податку бороду, на дубові труни, державні папери, та інші. Розширилася кількість і непрямих податків: рибні, мідні, медові, кінські, лазневі.

Податковий система РФ включає 3 рівні федеральний, регіональний і місцевий. Рівень податку визначається рівнем бюджету, до якого він зараховується. Федеральні податки мають однакові податкові ставки, правила розрахунку та перерахування на всій території країни.

21 листопада 1991 року – Указом Президента Російської Федерації № 218 утворено самостійну Державну податкова служба Російської Федерації (раніше вона була у складі Міністерства фінансів). 27 грудня 1991 року – ухвалено Закон "Про основи податкової системи у Російській Федерації".