Вперше Петергоф був згаданий у 1705 році як «шляховий двір» і пристань для переїзду на острів Котлін. Це була одна з багатьох миз («попутних світлиць»), побудованих дорогою з Санкт-Петербурга вздовж південного берега Фінської затоки. В 1712 розпочато будівництво заміської імператорської резиденції для Петра I.

"Пітергоф", а тоді назва р. Петергоф писалося саме так, означає у перекладі з німецької мови «Петрів двір», і вперше історія відобразила це восени 1705 року. У ті роки на березі Фінської затоки був побудований скромний маленький будинок, який служив для відпочинку Петра I, який часто мандрував з Петербурга в Кронштадт.

Микола I із сім'єю щорічно проводив літні місяці у Петергофі, влаштував у сусідній місцевості парк Олександрія та збудував невеликий палац «Котедж». За Олександра II, у липні 1857 року, відкрили рух Петергофською залізницею.