Римська армія у своєму розвитку випередила багато сусідніх країн. Її чисельність перевищувала 500 тисяч осіб, половина з яких була незмінною. Самі війська ділилися на легіони, які, своєю чергою, складалися з 10 кіннот і 10 піхот. Також у складі легіону вважалися стінобитні знаряддя та метальні катапульти.

Основною організаційною та тактичною одиницею армії був легіон. З другої половини IV століття до зв. е. легіон складався з 10 маніпул (піхота) та 10 турм (кіннота), з першої половини III століття до н. е. – З 30 маніпул (кожна з яких ділилася на дві центурії) і 10 турм.

воїни билися пішими, а їхньою зброєю були списи, дротики, мечі, кинджали та сокири. Тільки найбагатші могли дозволити собі обладунок, що обмежувався найчастіше шоломом і невеликою пластиною, яка прикривала лише груди.

Бойова міць римської армії базувалася на чудовій дисципліні, чудово налагодженій тактиці ведення боїв силами окремих підрозділів та високого ступеня готовності легіонерів до участі у рукопашному бою з використанням короткої зброї (мечів та пілумів).