Встановлено, що мексидол проявляє антиоксидантну дію при гострому токсичному та стресорному ушкодженні печінки., перевершуючи препарати порівняння цитохром С та есенціалі. Показано, що одним із факторів реалізації гепатопротекгорного ефекту мексидолу є підвищення сорбційних властивостей альбуміну.

З боку нервової системи: дуже рідко – головний біль. З боку травної системи: дуже рідко – сухість у роті, нудота, біль, печіння та дискомфорт в епігастральній ділянці, печія, метеоризм, діарея. З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – висипання, свербіж, гіперемія.

цитопротективною, імуномодулюючою дією, мексидол зменшує клінічні прояви та дозволяє досягти стабільної ремісії захворювань пародонту на тлі виразкової хвороби. шлунка та дванадцятипалої кишки.

У 90% випадків (у 74 пацієнтів) після лікування мексидолом збільшився реографічний індекс та знизився коефіцієнт асиметрії судин головного мозку, що об'єктивно підтверджує покращення мозкового кровообігу.