Як називали євреїв в Іспанії?

Маррани або марани (ісп. marrar «помилятися», араб. محرّم [мухаррам] «заборонене») — термін, яким християнське населення Іспанії та Португалії називало євреїв, які прийняли християнство, та їхніх нащадків, незалежно від ступеня добровільності поводження (кінець XIV—XV ст.) .

Оскільки деякі євреї ототожнювали Іспанію, Піренейський півострів, з біблійним топонімом Сфарад, багатьох вигнаних євреїв стали називати сефард.

Альгамбрський едикт, інакше Гранадський едикт (ісп. Edicto de Granada) – указ королівських велич Фердинанда II Арагонського та Ізабелли I Кастильської, виданий 31 березня 1492, про вигнанні з усіх територій їх королівств тих євреїв, які до 31 липня цього року відмовляться ухвалити християнство.

Станом на кінець XX ст. ашкенази становлять більшу частину євреїв світу — близько 80 %, а серед євреїв США їхня частка ще вища. Проте в Ізраїлі вони становлять лише близько половини єврейського населення. Традиційно протиставляються сефардам – ​​субетнічній групі євреїв, що оформилася у середньовічній Іспанії.