Інфекція передається повітряно-краплинним шляхом. Можливий контактно-побутовий шлях передачі, особливо у спекотних районах, де часті шкірні форми дифтерії. Тяжкість хвороби обумовлена ​​вкрай отруйним токсином, який виділяє дифтерійна паличка.

Джерело інфекції – людина: хворий або бактеріоносій токсигенного штаму коринебактерії дифтерії. Збудник передається переважно повітряно-краплинним, рідше контактно-побутовим шляхом (через інфіковані поверхні та предмети).

Симптоми дифтерії збільшення лімфовузлів; підвищення температури; легкий біль при ковтанні; біль голови, слабкість, симптоми інтоксикації; рідше набряк та виділення з носа, очей.

Ймовірність заразитися залишається, але якщо збудник дифтерії атакує щепленої людини, то гострий перебіг захворювання – як у випадку з відсутністю вакцинування – швидше за все поступиться місцем прихованого носія інфекції. Люди-носії відповідних бактерій не виявляють симптомів дифтерії.