Як правило, уроджений пролапс мітрального клапана не потребує хірургічного лікування. Необхідно спостерігатись у кардіолога та один раз на рік виконувати ЕХОКГ-контроль. У разі діагностування значущої регургітації крові лікар може призначити медикаментозну терапію для нормалізації функціонування серця.

При пролапс мітрального клапана препарати потрібні хворим, у яких спостерігаються порушення серцебиття та біль у серці. При помірному перебігу захворювання призначають седативні фітопрепарати на основі звіробою, валеріани, глоду, валеріани, собачої кропиви. Останніми роками дедалі частіше використовують препарати магнію.

Після появи клінічних симптомів тривалість життя хворих рідко перевищує 5 років (після виникнення стенокардії – 5 років, після появи непритомності – приблизно 3 роки, після появи ознак серцевої недостатності – 1,5–2 роки) [9, 15, 16].

Пролапс мітрального клапана: ускладнення: порушення серцевого ритму (одне з найпоширеніших ускладнень); ішемічний інсульт; запалення міокарда; зміни судин із порушенням кровообігу в мозку.