Блювоті зазвичай передує нудота, мимовільні ковтальні рухи, прискорене дихання, посилене виділення слини та сліз. Блювотні маси складаються зазвичай із залишків їжі, шлункового соку, слизу; можуть містити жовч та інші домішки (кров, гній).

При блювоті відбувається сильне скорочення діафрагми та м'язів передньої черевної стінки, затримка дихання та різкий викид вмісту шлунка в стравохід і далі в ротову порожнину. Це може супроводжуватися підвищеною слинотечею, потовиділенням, слабкістю, запамороченням.

Викликати блювотний рефлекс необхідно своєчасно, у разі перших симптомів: нудоти, діареї. Важливо прийняти правильне положення, щоб мінімізувати неприємні відчуття та блювотні маси не потрапили в ніс, тому положення голови має бути горизонтальним.

Блювота з'являється при захворюваннях шлунка (гастриті, виразковій хворобі, раку шлунка), дванадцятипалої кишки (виразковій хворобі, дуоденіті), підшлункової залози (панкреатиті), жовчного міхура (холецистит, жовчнокам'яна хвороба). Останні патології супроводжуються блювотою жовчю, болем у зоні правого підребер'я.