Сарказм, на відміну від іронії, містить негативне ставлення того, що говорить до того, що відбувається. Це виражається за допомогою знущальної гіперболи або інтонації. Тому в письмовій промові розпізнати сарказм непросто і його легко прийняти за образу.

Сарказм – це сатиричний прийом: зла іронія. Він будується на суперечності явного та прихованого сенсу: коли мається на увазі протилежне до того, що говориться. Від іронії сарказм відрізняється особливою їдкістю, прагненням поранити об'єкт глузування. Термін походить від грецького «сарказейну» — «рвати плоть, як собака».

Іронія приховує тонку насмішку, оголює безглуздість того, що відбувається, а сарказм – це глузування гостре і їдке, яке містить витончене єхидство.

Що таке сарказм? Згідно з «Словником російської мови» під редакцією Анастасії Євгеньєвої, сарказм ― це уїдлива глузування, що містить негативну оцінку людини, явища чи предмета. Це твердження зі зворотним змістом, покликане применшити чи підкреслити суть тієї чи іншої ситуації, факту, емоції.