Шамаш (або шаммаш — сефардська і караїмська вимова; ша́мес — ашкеназька вимова у фонетичній орфографії ідиш שאמעס); від ІВР. שַׁמָּשׁ — «служитель, служка») у юдеїв — відповідальний за адміністративну та господарську діяльність синагоги/кенаси, релігійного суду чи спільноти.

Арон а-кодеш в Іспанській синагозі в ПразіWikimedia Commons Поряд з арон а-кодешем розташовується амуд – спеціальний пюпітр, на якому людина, яка веде молитву, розміщує молитовник. Така людина називається «представник суспільства» (шаліах цибур, або скорочено шац), і ним може бути будь-хто з тих, хто молиться.

Походження синагоги Євреї, викрадені до Вавилону, почали збиратися в будинках один одного, щоб разом молитися і вчити Тору. Пізніше було збудовано спеціальні будівлі для молитви — перші синагоги. На початку періоду Другого Храму єврейські законовчителі ухвалили, що молитися слід у громаді.

Раввін (від ін. – Євр. רבי – "пане мій", "вчитель мій") – в іудаїзмі вчене звання, що позначає кваліфікацію в тлумаченні Тори і Талмуду. Присвоюється після здобуття іудейської релігійної освіти; дає право очолювати конгрегацію чи громаду, викладати в єшиві та бути членом релігійного суду (бейт дин).