Ялиця росте на вологих ділянках на висоті від 650 – 3400 метрів на тихоокеанському узбережжі Північної Америки від Орегону та Айдахо до північної Мексики. У 1872 році ялицю одноколірну привезли до Європи.

Живе 150-200 років, із віком зазвичай ушкоджується гниллю. Природний ареал – Північна Америка, де є найпоширенішим видом ялиці. Зростає в зоні хвойних лісів, що в горах піднімається до висоти 1500-2500 м над рівнем моря. Зазвичай зростає у низинах поблизу водойм.

Залежно від географічних та кліматичних особливостей місцеперебування, ростуть майже від рівня моря (помірні широти, наприклад, ялиця бальзамічна) до 3500-4000 м над рівнем моря, а іноді й трохи вище (субтропіки та тропіки, наприклад, ялиця чудова та ялиця гватемальська).

Голки короткі та колючі. Ялина вирощують як у розплідниках Росії, так і по всій півночі Європи. Ялиця Фразера: хвоя не обсипається і залишається на гілках навіть після повного висихання, у такому стані хвоїнки тримаються місяцями. Ялиця стійка до висихання хвої та довше за інші новорічні дерева залишається свіжою.